Сьогодні наявність smart-концепції для українських міст — це стратегічна необхідність. “Розумні” мегаполіси стають більш інноваційними, конкурентоспроможними і привабливими як для жителів, так і інвесторів.
Темпи глобальної урбанізації, наслідки COVID-19 і орієнтація на сталий розвиток — стали однією з причин перегляду локальною владою своїх стратегій на користь smart-принципів. У зв’язку з активним розвитком інноваційних проектів, очікується, що обсяг світового ринку “розумних” міст до 2025 року виросте у два рази і становитиме 820 млрд доларів.
Чому “розумні” міста в Україні розвиваються повільно і що потрібно зробити для системного впровадження smart-рішень?
Основна мета smart-концепції — оптимізувати функції мегаполісів і, як наслідок, підвищити рівень комфорту їхніх жителів за рахунок використання сучасних технологій. Традиційно “розумне” місто включає в себе шість smart-складників: уряд, суспільство, економіку, навколишнє середовище, спосіб життя і мобільність.
Згідно з оцінкою консалтингової компанії ESI ThoughtLab, у результаті пандемії майже 70% зі 167 проаналізованих міст світу переглядають свої стратегії в розрізі “розумної” концепції. У цьому влада бачить вирішальне значення для майбутнього. Спершу мова про комплекс технологій smart-будинку, що включає просунуті системи управління інженерними мережами, і “розумну” транспортну інфраструктуру.
Наприклад, вирішення питання транспортної мобільності є для багатьох мегаполісів ключовим. Так, у ряді американських міст з метою зменшити затори на дорогах встановлюють “розумні” світлофори. Вони отримують інформацію від датчиків, що реагують на автомобілі, і регулюють тривалість свого світлового сигналу.
Інший актуальний порядок денний міст — раціональне використання водних ресурсів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 року половина населення світу проживатиме в районах, що зазнають нестачі води, а до 2050 року глобальна урбанізація призведе до зростання споживання ресурсу на 55%. Тому в містах США, Канади, Японії, Німеччини вже ухвалюють “розумні” рішення в цьому напрямку.
Зокрема, у будинках встановлюють “розумні” лічильники, які збирають дані про використання води в режимі реального часу. Ця технологія допомагає запобігти витоку, а також раціонально використовувати ресурс.
Деякі міста основною метою своєї smart-стратегії вибрали — вуглецеву нейтральність. Так, у Норвегії націлені до 2030 року скоротити викиди вуглецю на 95% шляхом управління освітленням, обігрівом і охолодженням у будівлях, а також переходом на електромобілі.
Сучасні технології не тільки роблять міське життя комфортнішим, а й оптимізують транспортну мобільність, а також забезпечують стійкість та ефективне використання ресурсів.
Сучасні технології поступово впроваджують у процеси міського управління і в Україні. Так, у рейтингу “розумних” міст світу в минулому році Київ посів 98 місце. Перші заходи на шляху до smart-столиці вжито ще у 2015-му — тоді вперше представили концепцію Kyiv Smart City.
Наразі в Києві вже працюють цифровий квиток на транспорт, “розумна” система відеоспостереження на деяких вулицях і в метро, е-петиції, електронний документообіг, є можливість записатися онлайн на прийом до лікаря, зокрема і на вакцинацію.
Разом з тим існує ряд прогалин, які ускладнюють впровадження “розумних” принципів.
Перша проблема, з якою стикаються українські міста на шляху до цифрового розвитку — відсутність стратегічного бачення. Smart-рішення, а також відповідальні за їхнє впровадження повинні бути закріплені в стратегіях (майстер-планах) кожного окремого населеного пункту. У багатьох світових мегаполісів уже розроблені окремі програми Smart City.
Друге — питання фінансування таких проектів. У країнах ЄС і США реалізують програми із залучення коштів у розвиток “розумних” міст. Крім державних бюджетів, у фінансуванні систем “розумних” міст беруть участь інвестори і меценати. В Україні періодично виділяють бюджетні кошти на технологічний розвиток міст, але найчастіше більшість цікавих проектів залишаються нереалізованими.
Третє — проблема з наявністю досвідчених кадрів, здатних запускати і підтримувати новаторські рішення, а також відсутність єдиного державного органу, який відповідає за питання розвитку smart-концепції. Так, в Україні одні проекти ініціюють міністерства і муніципальна влада, інші запускають неурядові організації та окремі експерти.
Майбутнє міського управління за використанням нових технологій. Перш за все українським містам необхідно визначити свої ключові напрямки інноваційного розвитку. Наприклад, для Києва першочерговими є питання громадської безпеки, транспортної інфраструктури та житлово-комунального господарства.
Якщо говорити про конкретні пропозиції, то в рамках першої проблеми варто не просто встановити камери відеоспостереження, а й налагодити ефективний аналіз даних та їхню оперативну передачу правоохоронним органам. Такий комплекс дій допоміг зробити більш безпечним життя городян у Мехіко, де показник злочинності знизився на 56% за один рік.
Додаткові смуги, як показують дослідження, з часом тільки сприяють припливу авто. Для поліпшення ситуації можна почати з впровадження “розумних” світлофорів, які за допомогою спеціальних датчиків аналізують ситуацію на дорогах і в пікові години вмикають зелене світло на більш тривалий проміжок часу.
Україна також поступово повинна впроваджувати “розумні” лічильники. Беручи до уваги глобальні екологічні виклики і більш приземлені проблеми — підвищення цін на комунальні послуги — це рішення допоможе заощадити споживані ресурси. Іншим smart-рішенням у сфері ЖКГ могло б стати встановлення систем, які аналізують стан інженерних мереж у житлових будинках. Отримана інформація дасть можливість продовжити термін експлуатації комунальної інфраструктури.
Місцевим органам влади варто налагодити діалог з усіма зацікавленими сторонами в smart-розвитку — урядом, бізнесом і громадськими організаціями. Останні, у свою чергу, можуть контролювати ефективність дій з боку держави, а бізнес — допомогти впровадити чіткі стандарти в управління проєктами.
Крім того, українським містам буде потрібна комплексна модель управління і системний підхід. Наприклад, влада Дубая, реалізовуючи стратегію Cyber Smart Nation, створила послідовний план впровадження, провела інформаційну кампанію, відкрила офіси кібербезпеки в кожній державній організації, з головною метою — зробити місто одним з найбезпечніших.
Також необхідно проводити комунікацію з жителями про важливість впровадження smart-систем, залучати їх до обговорень і дискусій, визначаючи насущні проблеми міста. Як варіант, створення громадського майданчика для генерації ідей. На сьогодні в рамках Smart Kyiv City є програма “Акселератор міських проектів”, проте публічно презентація була проведена один раз.
У свою чергу у світових мегаполісах інститут громадянського суспільства є впливовим механізмом, але підходять до нього по-різному. До слова, у Нью-Йорку ініційована мерією програма NYCx Challenges запрошує експертів — підприємців та фахівців з IT-сфери — подавати рекомендації для поліпшення міського життя. А в Барселоні створили діджитал-платформу, де збирають ідеї від усіх охочих місцевих жителів.
Сьогодні наявність smart-концепції — це стратегічна необхідність. Сприяючи сталому розвитку, “розумні” мегаполіси стають більш інноваційними, конкурентоспроможними і привабливими як для жителів, так і інвесторів.
Впроваджуючи принципи “розумного” міста в Україні, перш за все необхідно визначитися з першочерговими напрямками, розробити системний план реалізації і наслідувати комплексний підхід при впровадженні.
Адреса
01001, м. Київ, Незалежності майдан, будинок 2, БЦ «Spaces Maidan Plaza»Телефон
+38 098 051 23 99Дякуємо!
Ваше повідомлення відправлено