Реформа будівельної галузі: що планується зробити та що вже пішло не так? Законопроект № 3336

10.06.2020

Будівництво — важлива складова ВВП, тому не дивно, що в процесі реформування законодавець звернув увагу на будівельну галузь. Крім того, від учасників ринку вже багато років надходили скарги на роботу головного державного органу у цій сфері — Державної архітектурно-будівельної інспекції. Відтак, найперше, що було зроблено — ліквідовано ДАБІ. Що ще планується зробити в рамках будівельної реформи та чого чекати забудовникам?

«Оптимізація» державних органів

У березні цього року Уряд ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію, вважаючи цей орган основним джерелом та причиною корупції в будівельній галузі.

Натомість, Уряд утворив Державну сервісну службу містобудування України (Держсервісбуд). Цей орган буде відповідальним за отримання та скасування повідомлень про початок виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, видачу та анулювання дозволів на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Проте Уряд не обмежився одним органом та, окрім Держсервісбуду, створив ще два — Державну інспекцію містобудування України (ДІМ) та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України.

До повноважень ДІМ віднесено проведення перевірок (відповідності будівельних робіт вимогам будівельних норм та проекту, дотримання законодавства у сфері містобудування), видачу приписів щодо усунення порушень та зупинення будівельних робіт, складання актів перевірок, протоколів про правопорушення, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладання штрафів.

Окрім забудовників та інших підприємств галузі, ДІМ контролюватиме також і Держсервісбуд, перевіряючи законність її рішень щодо документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

За результатами перевірки ДІМ зможе не тільки ініціювати притягнення посадових осіб, які прийняли незаконне рішення, до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, але й вносити подання про їх звільнення або позбавлення права виконувати певні види робіт.

ДІМ, якщо виходити з прийнятого про неї Положення, зможе також забороняти (без рішення суду) експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Що стосується Державного агентства з технічного регулювання у містобудуванні України, то Положення про нього ще не затверджено, але заявляється, що воно займатиметься технічними питаннями, розробкою ДБН, стандартів і правил у будівництві.

Таким чином, розділивши сервісні та контрольні функції між двома державними органами, планується зменшити корупційні ризики. Принаймні, хочеться так вірити. Проте це ще не всі новаторські рішення, направлені на зменшення корупції у будівельній галузі.

Які ще нововведення планується запровадити у сфері містобудівної діяльності, зокрема, в частині державної реєстрації?

Законодавець переконаний, що дієвим у подоланні корупції, пов’язаної з видачею документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об’єктів в експлуатацію, може бути лише створення ринкового (конкурентного) середовища.

Відтак, законопроектом № 3336 запроваджується поняття «суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності», якими будуть не лише Держсервісбуд та місцеві державні адміністрації, а й самозайняті особи та експертні організації, які відповідатимуть певним критеріям, тобто, так звані «приватні реєстратори».

Реєстратором у сфері містобудування зможуть бути особи, що пройшли професійну атестацію, отримали кваліфікаційний сертифікат та перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації чи є самозайнятими особами.

Крім того, законодавець планує перетворити всю систему отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об’єктів в експлуатацію, з дозвільної на сервісну. Це означає, що процес отримання таких документів буде відтепер адміністративною послугою.

Реєстратор прийматиме у забудовника документи, перевірятиме їх достовірність, встановлюватиме правильність визначення класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва, відповідність цільового призначення земельної ділянки, відсутність зауважень за результатами проведеної експертизи проекту, відповідність проектних рішень містобудівним умовам і обмеженням (дотримання вимог щодо відсотка забудови земельної ділянки, висотності, щільності населення в межах житлової забудови, планувальних обмежень) тощо, та, в разі відсутності підстав для відмови, проводитиме державну реєстрацію.

Для перевірки документів, поданих на державну реєстрацію, реєстраторам нададуть доступ до реєстрів, володільцями яких є державні органи.

Крім того, законодавець планує встановити певні запобіжники у діяльності цих осіб, а саме: реєстратор не матиме права проводити реєстраційні дії щодо компанії (або особи), з якою він був пов’язаний протягом останніх трьох років як виконавець певних робіт, наприклад, з архітектурного планування, технічного нагляду, тощо, чи перебував у трудових відносинах з замовником, генеральним підрядником чи іншими особами, які пов’язані з будівництвом.

Цивільна відповідальність «приватних реєстраторів» перед третіми особами за заподіяні їм збитки обов’язково страхуватиметься.

Електронна система та електронний кабінет

Електронний кабінет замовника будівництва запустили «в дослідну експлуатацію» ще наприкінці минулого року. І хоча Мінекономрозвитку частіше доводиться виправдовуватись, чому система не працює, ніж звітувати про успіхи, законодавець планує і надалі переходити в онлайн.

Законом уже передбачено запровадження цілої Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Ця електронна система включатиме, окрім електронного кабінету, Реєстр будівельної діяльності та портал електронної системи.

Електронна система буде в режимі реального часу взаємодіяти з іншими електронними інформаційними системами та мережами, зокрема, Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та іншими. Імовірно, електронна система буде складовою національної інфраструктури геопросторових даних або взаємодіятиме з нею.

Відомості, що в ній міститимуться, будуть відкритими, загальнодоступними і безоплатними, крім деякої інформації з обмеженим доступом. Можна буде навіть переглядати проектну документацію на будівництво об’єктів. Важливо ще те, що інформацію та документи з електронної системи можна буде використовувати у спорі з третьою особою.

Реєстр будівельної діяльності, зокрема, міститиме інформацію про містобудівні умови та обмеження, завдання на проектування та технічні умови, експертні організації, про об’єкти будівництва, закінчені будівництвом об’єкти та багато іншого.

Через електронний кабінет забудовник зможе подавати та отримувати будь-які документи та інформацію, що стосується будівництва — від документів, що дають право на початок будівельних робіт, до скарг на дії інспекторів ДІМ. Портал електронної системи забезпечуватиме, щоб все це працювало для користувачів.

Частково електронна система мала б запрацювати в кінці цього року, та частково — в грудні наступного. Тож очікуємо на запуск, адже такий електронний документообіг дійсно має потенціал у боротьбі з корупцією.

Відповідальні виконавці

Уряд вже скасував порядок отримання ліцензій на будівництво об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Замість ліцензування, законопроектом № 3336 планується надати право здійснювати цю діяльність компаніям, у штаті яких на постійній основі працюють атестовані особи, відповідальні за виконання будівельних робіт. Вимоги щодо їх кількості у штаті та кваліфікації будуть окремо встановлені Мінекономрозвитку.

Відповідальним виконавцем зможуть стати громадяни, які здобули вищу освіту за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш, як три роки. Професійна атестація включатиме проходження навчання та складення іспиту, в результаті якої особі видаватиметься кваліфікаційний сертифікат. Подача документів для проходження атестації, сама атестація та вся комунікація щодо навчання та іспиту проводитиметься через електроний кабінет. Інформація про осіб, яким видано кваліфікаційні сертифікати, міститиметься в електронній системі.

Зупинення будівництва та заборона експлуатації закінчених будівництвом об’єктів. Анулювання дозволу на виконання будівельних робіт

Державний архітектурно-будівельний контроль відтепер буде здійснювати ДІМ.

Окрім здійснення повноважень ДАБІ, ДІМ також зможе подавати до суду заяви про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, а також у зв’язку з невиконанням приписів, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Крім того, законопроектом № 3336 передбачається, що ДІМ зможе подавати до суду заяви про заборону експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, хоча згідно з Положенням про ДІМ, вона зможе приймати ці рішення самостійно (без рішення суду). Звісно, якщо Законопроект № 3336 буде прийнято, то він матиме вищу юридичну силу, ніж Положення, проте для уникнення непорозумінь краще ці норми все ж узгодити.

ДІМ також отримає від ДАБІ повноваження нагляду, тобто, перевірятиме законність рішень Держсервісбуду. Проте, якщо ДАБІ могла самостійно прийняти рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт чи сертифікату про прийняття об’єкта в експлуатацію, то від ДІМ ці повноваження забирають.

Відтепер, якщо ДІМ під час перевірки дійде висновку, що рішення про видачу документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, видано з порушеннями, вона повинна звернутись до суду із заявою (позовом) про анулювання цих документів.

*          *          *

Отже, ліквідація ДАБІ лише розпочала реформу в будівництві. Законодавець планує зробити багато для зменшення корупційних ризиків та прозорості: розділити сервісні та контрольні функції між різними державними органами, створити для Держсервісбуду конкурентне середовище у наданні адміністративних послуг забудовникам, запроваджуючи «приватних реєстраторів», перевести комунікацію учасників ринку з державними органами в електронний кабінет, надати користувачам інтернету доступ до інформації, пов’язаної з будівництвом тощо.

Якщо все це вдасться запровадити, то безперечно це буде позитивом та допоможе залучити інвестиції у цю сферу економіки.

Контакти